Про рослину

Початок вирощування цукрового буряку в Україні припадає на 1820-і pp.; у 1840-их pp. Україна стала основним районом виробництва цукру, завдяки сприятливим ґрунтовим умовам, а також наявності поміщицьких маєтків і робочої сили.

Білорусь: Як приходиться працювати нашим цукровим заводам в умовах світового надвиробництва

26.09.2018

Найбільший профіцит солодкого піску в світі за всю історію спостережень. Саме так міжнародні експерти малюють ситуацію, яка складеться на цукровому ринку в сезоні 2018-2019. Білоруські виробники в майбутнє дивляться з обережністю: кажуть, положення поки рятує регулювання цін, а що буде далі - спрогнозувати складно.

Виробники цукру в усьому світі відчувають себе зараз несолодко. Ось уже не перший сезон глобальний ринок цього продукту переживає перевиробництво. Великі урожаї цукрових буряків у нас і у сусідів, небувалі збори цукрової тростини на інших континентах - все це і далі розігріває ринок. Втім, логічним наслідком цього явища стає зниження ціни, що не може не радувати ласунів. Адже в підсумку і цукор, і кондитерські вироби повинні дешевшати. Правда, для переробників це скоріше ложка дьогтю. Їх прибутковість знижується. У Білорусі, наприклад, прийняли ряд кроків, які підтримують виробників.

Переробникам несолодко

У сезоні 2017-2018 рр. світове виробництво цукру може досягти рекордного рівня 187,6 млн. тонн (+11 відсотків). Такі дані в липні озвучили експерти Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO). Аналітики не приховували побоювань: на ринку може утворитися найбільший профіцит піску за всю історію спостережень. З надвиробництвом зіткнулися всі: від Бразилії, Індії, США до Росії. Безумовно, наслідки боляче вдарили по виробниках: ціни на білий пісок досягли трирічного мінімуму. Все це відбилося на прибутковості компаній: окремі «цукрові» гравці в усьому світі просто йдуть з ринку або банкрутують. Криза перевиробництва зачепила і білоруських виробників: за підсумками минулого року три цукрових заводи з чотирьох спрацювали зі збитками.

Щоб якось підсолодити життя переробникам, прийнято кілька важливих рішень. По-перше, Євразійська економічна комісія погодила продовження терміну держрегулювання цін на цукор до 23 грудня 2018 року. Як уточнили в ЄЕК, це зроблено, щоб усунути негативний вплив диспаритету цін на білий цукор на внутрішньому ринку країни через його перевиробництво в ЄАЕС і світі. Нагадаємо, в минулому році виникла ситуація, коли дешевий російський цукор буквально виштовхав з полиць свого місцевого конкурента і виробникам знадобилися серйозні заходи підтримки. В результаті прийнято рішення: до кінця року ціна цукру на полицях з урахуванням ПДВ не повинна бути нижче 1,5 рубля за кілограм. Продавати пісок з дисконтом також не можна. По-друге, Уряд надав гарантії банкам в погашенні основної суми боргу (60 мільйонів рублів) за кредитами для цукрових заводів. Кожен з чотирьох виробників отримав по 15 мільйонів рублів на збирання та доставку цукрових буряків, а також для закупівлі сировини у сільгоспвиробників. Ще кілька бонусів для заводів: закупівельні ціни на цукрові буряки для них знизили на 15 відсотків, а постановою МРАТ з 1 вересня 2018 року на період переробки цукрових буряків (вересень-грудень) знижена ціна на природний газ. За тисячу кубів переробники заплатять 496,87 рубля замість 550,49 рубля. Ці заходи, як очікується, допоможуть заводам знизити собівартість готової продукції.

Як пісок крізь пальці

Ситуація, що склалася з цінами в підсумку відбилася на експорті та на імпорті білоруського солодкого піску. Торішня ситуація призвела до того, що місцеві заводи втратили частину місцевого ринку. Тому сьогодні їх основна мета - сконцентруватися на внутрішній виручці. За даними Белстату, експорт цукру в першому півріччі знизився майже на 18 відсотків (у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року) в кількісному вираженні і на третину в вартісному. Ситуація з імпортом більш красномовна: за шість місяців він впав на 76,5 відсотка по відношенню до першого півріччя минулого. Очевидно, цінове регулювання подіяло.

У той же час директор Білоруської цукрової компанії (Москва) Дмитро Кирилов констатує: конкурентоспроможність білоруського цукру в порівнянні з російським досить хороша.

- Що стосується цінової порівнянності, то в Росії це ринок в самому прямому розумінні: ціни в регіонах формуються щодня в залежності від попиту і пропозиції. Звичайно, є моменти, коли цінову тенденцію задають великі гравці, які мають у своєму запасі більше 1 мільйона тонн цукру. Ми ж зі своїми обсягами займаємо близько 3 відсотків ринку, відповідно свої продажі будуємо від сформованої кон'юнктури на російських полицях. Щодо ціни моя позиція принципова: продукт високої якості не повинен коштувати дешевше конкурентів. За 12 років роботи компанії завдання продати білоруський цукор дешевше, ніж російський, не ставилися, а навіть навпаки. Тим більше ми не можемо собі навіть цього дозволити по ряду причин: по-перше, ми повинні забезпечити не тільки реалізацію, а й повернення в строк максимальної валютної виручки в Білорусь. По-друге, якби ми продавали цукор дешевший за російський, російські партнери давно звинуватили б нас у демпінгу і знайшли б можливості закрити поставки білоруського цукру на свій ринок.

Гори планів

За словами Дмитра Кирилова, у минулому році наші заводи продали в Росію 200 тисяч тонн цукру на суму 5,5 млрд. російських рублів. Плани на цей рік зіставні: реалізувати 200-220 тисяч тонн солодкого піску в асортименті. У той же час Росія виробила за минулий сезон понад 6 млн. тонн піску з власних цукрових буряків, що ставить її на високі позиції серед цукрових виробників у світі. Що стосується продажу білоруського цукру в цих умовах, то, нагадує експерт, наші заводи реалізують не тільки продукт в мішках (якого в загальному обсязі менше 50 відсотків), а й високою доданою вартістю. Йдеться про фасований, пресований цукор (звичайний і з добавками), солодкий пісок екстрапідвишеного очищення, пудру, льодяниковий цукор. Це дозволяє Білоруським цукровим компаніям (БЦК) мати досить велике коло збуту білоруського цукру: починаючи від транснаціональних компаній, всіх федеральних російських торгових мереж, до регіональної дистрибуції і інтернет-магазинів. Все це допомагає нашим заводам утримувати свої позиції на російському ринку не дивлячись на те, що за перше півріччя поставки знизилися майже на 7 відсотків.

Що стосується прогнозів на майбутнє і оцінки держпідтримки білоруським заводам, Дмитро Кирилов переконаний: цукрова промисловість, як і будь-яка інша галузь народного господарства, повинна розвиватися в передбачуваних ринкових умовах.

- Якщо взяти країни ЄС, там вже багато років діє індикативна ціна на цукор, нижче якої не можна його реалізувати на спільному європейському ринку. Це створює інвестиційну привабливість галузі, зрозумілі для всіх правила гри і виразні перспективи роботи всіх учасників - від фермера до полиці магазину, в тому числі у промислових цукроспоживачів: кондитерів, виробників соків, напоїв і так далі.

Наш шлях ідентичний шляху розвитку всього цукрового ринку ЄС, і просування відповідних умов на ринку ЄАЕС ми ставимо в пріоритет. Від цього виграють як виробники цукру, так в кінцевому рахунку і споживачі нашої продукції.



Джерело: sb.by

Тег SPAN